oksamytka: (мама)
травень виявився для нас насичений на різні активності-події. Терезці виповнилося 2, мені - трошки більше :) і втиснути все це в один пост мені виглядає нереальним. тому я тут для початку розкажу,як ми ходили в музей авіації )
oksamytka: (мама)
у квітні мене поглинула нова цяцька - інстаграм - тому я дуже рідко брала в руки фотоапарат, і майже не брала його на вулицю. а ще квітень був холодний і настрій був такий самий.
... )
oksamytka: (мама)
якби до всіх цих подій хтось сказав, що саме невдовзі ми переживатимемо, звичайно, я би спочатку злякалася, а потім би не повірила. бо завжди не вірю підсвідомо у потенційний жах. але якби цей хтось ще додав, що за кілька сантиметрів від війни я фотографуватиму квіточки - в це б я не повірила точно. ну, бо як можна фотографувати квіточки, а ще дітей і котів, коли світовий мир висить на волосині? ну, але всякий життєвий досвід тим і прекрасний, що поєднується в ньому цілком непоєднуване. ми просто рідко проходимо аж настільки по межі, щоби це помічати.

тому сьогодні я покажу вам усіх цих котіків, цвіточки й інші "к"ютіс", бо все це було зі мною у цей прекрасний і благословенний з точки зору погодиберезень )
oksamytka: (мама)


Терезці рік і 9 місяців. останні 3 вечора з високою температурою. 2 ночі без нормального сну. але сьогодні вже краще. коли хворіють діти, всі інше відходить на дальній план. і починаєш дуже добре розуміти, що зі здоровими дітьми легко, якими б вредними вони не були.

у Терезчиному лексичному запасі з"явилися слова "дейка" (виделка/ложка) і "дяку", а ще "моямама" - це вона каже Даньові, коли він обіймає чи цілує мене, паралельно шарпаючи його за ті частини одягу, до яких може дотягнутися. взагалі вона просто фантастично зрозуміло пояснює, чого саме хоче. якщо не словами, то жестами.

вірна сестра свого брата полюбила мультик "Тачки". дарма, що брата від тачок вже нудить, йому нічого не залишається як миритися із щоденним переглядом бодай однієї серії )))
+1 )
oksamytka: (sarah jane pic)
грудень - найбільш швидкісний зимовий місяць для мене. а цього року він був таким насиченим, що зараз, оглядаючись назад, згадуючи переживання, емоції, молитви, надії, здається, ніби минуло цілих два місяці.

обережно!!! багато знимок з дітьми )
oksamytka: (sarah jane pic)
привіт! я називаюся Оксана. у даний період життя я - просто щаслива жінка, кохана і закохана в свого чоловіка Данила, і не менш щаслива мама Любчика і Терезки. пишу тут про буденні радості. люблю Бога і людей. люблю подорожувати і смачно поїсти. люблю Італію і Грузію. захоплююся фотографуванням.



у стрічку друзів додаю журнали, які надихають, по-справжньому ЖИВІ, зі справжніми роздумами, переживаннями, емоціями, незалежно від поглядів чи переконань їхніх авторів. перепости - не моя стихія. якщо я не додала вас у друзі одразу або видалила зі списку - нічого особистого. це могла бути проста випадковість. і якщо ви хочете дружити взаємно - пишіть тут, познайомимося-подружимося :)

краще познайомитися допоможуть:
101 факт про мене;
100 днів, в які я щодня фотографувала і писала сюди;
ось тут я мріяла цілий тиждень;
а тут я пишу про любов;
трошки рецептів і просто фото того, чим я люблю смакувати, тут;
тут є список моїх матеріальних (і не тільки) бажань, який я час від часу оновлюю;
тут і тут розповіді про мої пологи;
так хочеться завжди зберігати мир у душІ;
тут я пишу, чому мій жж називається "маленький будячок", а Терезка - Терезка :);
а тут є трохи про мою віру;
а тут і тут додала посилання на розповідь про життя моєї бабусі, перечитала сьогодні сама, і вже наша реальність не така страшна здається.
oksamytka: (sarah jane pic)

крім того Терезка говорить багато слів і ще значно-значно більше знає і розуміє.
основні і найчастіше вживані:
тата-мама-баба;
баба - всі дорослі гості, які приходять до батьків і граються з нею;
б-б-в-ум - машинка;
какіка - качечка або пташечка;
какіки - капчики;
куйка - кулька;
пайка - палка;
папа - шапочка і черепаха;
гав і бака - собачка;
мав - киця;
коко - пити;
кука - курка;
му - корова;
дем - йдем;
татА - літак або трактор;
ам - їсти;
дай - дай;
ня - на;
кики - книжка;
км-км - циця;
ту-ту - потяг;
майні - візьміть мене на ручки;
а - амінь або буква;
о - кінь;
ооо - в підгузку щось є;
буба - ранка, щось болить;
ба, кака - бруд;
па-па - бувай;
оп-па і ап - стриб-скок;
там - щось показує.

на днях вперше назвала на ім"я іншу людину - Юя. цієї честі удостоївся мій двоюрідний брат Юра, який приїжджав на майдан і жив у нас, у вільний від майданування час розважав дітлахів. Терезка, до речі, спочатку дуже його злякалася (це її поведінка щодо всіх незнайомих чоловіків), але дуже швидко розтанула від Юриного шарму :)
oksamytka: (sarah jane pic)
цей запис мав з"явитися тут в останній день осені, але той день із самого ранку перевернув свідомість із ніг на голову, настільки, що розповідь про наш тихий листопад відірвалася так далеко від жорстокої реальності, як місяць від землі.

у той ранок я провела Даня на гастролі, і за звичкою перед тим, як збирати малих на прогулянку, відкрила френд-стрічку. в одну мить відчула, ніби раптом опинилася в іншому вимірі.

на щастя, до вечора надія почала повертатися, а в неділю вже розквітла буйним цвітом. та однаково всі ці дні, якщо й випадало сісти за комп, то ті година-дві витрачалися на прочитання новин.
в квартирі Даньових батьків міні-філіал Майдану, на даний момент там живе 18 протестувальників, ми прийняли до себе Іванку, Ляся подалася до Соломії.

чи варто казати, що я би теж не проти постояти. та й з дому воно дійсно все якось моторошніше виглядає. я це ще по помаранчевій революції пам"ятаю. коли ввечері 23-го листопада пакувала речі в Київ, мама дивилася новини, після яких повторювала "може все таки не поїдеш", а я поїхала, і в поїзді було таке відчуття ніби ледь не на війну їду ))) та варто було вийти на Майдан, як сумніви, страх, переживання змінилися на ейфорію.

проте хочу записати спогади пролистопад, як завжди, з численними фотками )
oksamytka: (sarah jane pic)
останнім часом мені стало некомфортно від теоритизування любові. так і хочеться тролити в інеті статті на тему: "чи існує любов до шлюбу?", "чи існує кохання з першого погляду?", "як відрізнити закоханість від любові?", словом все те, що я сама так любила почитувати на початку наших стосунків. саме тому не тролю, бо розумію, що комусь це дуже потрібно. просто самій стало затісно в цих буквах. особливо після випадку з моїм постом на річницю шлюбу, який чимало людей сприйняли за чергову красиву теорію. тому я могла би зараз написати щось таке глибоке й чарівне про Чоловіка, Якого Я Кохаю, бо сьогодні його день, і мені направду дуже багато хотілося би сказати про нього, та навіть йому сказати не можу, бо вся ця глибина почуттів і взагалі того всього, чим є Любов, ну ніяк не поміщається в букви.

тому покажуяк ми з малюками привітали сьогодні татка )

ми вже тиждень у Тернополі, а завтра їдемо в Київ. як завжди, спочатку не дуже хочеться їхати в Тернопіль, а потім не хочеться їхати З Тернополя. і щось, мені це не подобається, я дедалі більше стаю параноїком на тему їзди дорогами. от і зараз ледь ковбасить від перспективи подолання 425 км. віддаю нас під опіку Богородиці, і прошу про молитву.
oksamytka: (sarah jane pic)
жовтень, що минув, назавжди запам"ятається нам як місяць, в який ми отримали своє гніздечко. "отримали" - найкраще слово. бо наше теперішнє помешкання - то дарунок з Неба, дарунок Даньових батьків і рідних. після 6 років, проведених у "Барлозі" (хто читав ГП, той зрозуміє), ми отримали багато чого на перший погляд дуже простого й буденного, але для нас - дуже цінного. як то можливості вставати, коли ми хочемо. користуватися ванною, скільки нам заманеться. скільки завгодно часу проводити на кухні. слухати музику, яку ми хочемо чути. ми отримали нагоду створювати наші сімейні правила і традиції. а ще отримали шанс бачити в дорогих нам людях тільки хороше і більше цінувати їх.
у гуртожитському житті, безумовно, є багато плюсів, тим більше, наш гуртожиток був одним із найпозитивніших прикладів. але коли дістаєш можливість отак із сім"єю відокремитися в ячєйку общєства, виходиш ніби на новий рівень: із більшим ступенем інтимності, відповідальності й довіри.
ну, і традиційно -жовтневі фотографії )
oksamytka: (sarah jane pic)
дивлячись на наші вересневі фотографії, самій не віриться, що вересень був такий холодний, аж змусив мене власноруч дістати й зібрати обігрівач. на наших знимках сонце, і коли через багато років я передивлятимуся їх, буду відчувати це тепло. а ще розказувати тим, хто дивитиметься зі мною, - того року був дуже холодний вересень, я навіть сама зібрала обігрівач, хоч зазвичай його збирає чоловік, та й вмикаємо його хіба на день-два у жовтні. а хтось буде слухати мене і думати, що я перебільшую - бо ж на фотографіях стільки сонця.
непристойно багато сонячних фотографій )
oksamytka: (sarah jane pic)
вчора Терезці виповнилося рік і 4 місяці. з цієї нагоди в нас були перші косички, заплетені Іванкою.



+3 фото )
моя дівчинка вже їсть майже сама, ідентифікує пташок, киць, песиків, родичів і повітряні кульки. ну, і машинки, ага - "буум". каже "дем" і подає свої капці, коли хтось виходить за поріг. підставляє чоло для благословення після вранішньої молитви і для поцілунку - таткові на прощання.

моя дівчинка каже на Любчика "баба" і, коли він спить, показує "тшшшш", запихаючи пальчик в носик.

дівчинка моя любить допомагати готувати і вимагає, щоб я забрала руки з міксера, коли вона збиває тісто.

моя дівчинка дуже впевнено каже "нє", якщо не хоче чогось, а вона завжди знає чого хоче. проте, якщо дуже-дуже гарно попросити, то вона може люб"язно поступитися.

моя Терезка мило тулиться, коли хоче вибачитися.

вона обожнює книжки! їх обов"язково треба читати, лежачи і вкрившись ковдрою, ідеально - під боком у тата.
oksamytka: (sarah jane pic)
коли літо різко піднялося з дивана й попрямувало до виходу, я вхопила його за руку. воно повернуло до мене своє обличчя, кашлянуло (застудилося при такій погоді) і ми якийсь час ще мовчки дивилися одне одному в очі. тоді я зрозуміла, що відпускаю його. і воно теж це відчуло. усміхнулося. цьомнуло мене в носа і вийшло в ясну ніч.
а я повернулася в кімнату, сьорбнула м"ятного чаю і, на згадку про нього, вирішила написати про наш серпень.


фото і текст )
oksamytka: (sarah jane pic)
я не чекаю осінь. мені так подобається це прохолодне літо. взагалі люблю прохолодні дні в будь-якому літі.
не чекаю. бо є ще 4 дня літа. і це добре.
осінь прийде. і буде добре.
і прийде зима, а я буду переконувати себе, що це добре, і тоді чекатиму на весну. це єдине чекання в році, від якого я не можу себе стримати.
це четверте Любчикове літо. і мені так хочеться набутися з ним таким - цьоголітнім, - бо знаю, що наступного літа він буде вже зовсім-зовсім інакшим.
із народженням дітей час перестав бути абстрактним. пам"ятаю, як щороку 1 вересня вчителі захоплено дивилися на учнів і не втомлювалися повторювати: "як ви підросли за літо". вони теж могли доторкнутися до часу в такий спосіб. тоді мені це було незрозуміло, здавалося, я це я, така сама, як була навесні.
тепер я бачу, як у часу ростуть ноги. шкарпетки не налазять йому на п"яти, а пальчики ніг звисають із недавно куплених босоніжок. платтячка дуже раптово перетворюються на туніки, сорочки не защіпаються на пузі. у часу короткі штанці. а гривка постійно лізе в очі.
два тижні тому Терезці виповнилося 15 місяців, я знимкувала її, але не було коли написати про них. а вона вже змінилася відтоді. навчилася сама вилазити на гірку й з"їжджати з неї. почала дуже кумедно казати "ой" і "ап", танцює і посилає повітряні поцілунки.
але я все одно поставлю тут фото двотижневої давності. просто тому, що зараз вона вже інакша.
4 штуки )
oksamytka: (sarah jane pic)
отак думала, що не надовго, а в дійсності випала з жж на всю Данилову відпустку. сьогодні ті благословенні 7 тижнів закінчилися, і я подумала, що і мою жж-відпустку час закінчувати )

гарний був час. хоч мене трохи коробить, що впродовж нього я не зробила нічого суттєвого... на початку відпустки майже все літо було попереду, купа планів, сподівань, передчуттів. ці дні пролетіли, от уже й літо добігає кінця, холодні ранки, вітряні вечори, сонце сідає помітно швидше. а в мене - жодного результату, який можна було б помацати. запорола фотопроект, який хотіла зробити в липні, та й взагалі мало брала камеру в руки. дуже мало було зустрічей із тими, кого люблю. зате був незабутній досвід першої дтп. і попри все те - було багато обіймів, поцілунків, уваги, нічних розмов і благословенних ранків без поспіху. а це ж і є головне, бо саме воно залишиться з нами надовго.

ну, і "трохи" літніх фото:
22 штуки, якщо бути точною, з коментарями )

на третій день серпня ми щасливо дісталися до Києва, і почали тут ремонт на квартирі, куди ми з Божою поміччю незабаром переїдемо. на завтра чекаємо мою маму, яка приїде на освячення Патріаршого собору УГКЦ, а принагідно привезе мені сорочку, котру вона вишивала для мене 5 років ))) я вся в передчутті!!!
oksamytka: (sarah jane pic)


я рідко зупиняюся думками навколо захвату від того, як кльово мати донечку. і від тебе, моя Терезко, я й не сподівалася ніколи, що колись ти гарно митимеш підлогу - так, щоб обов"язково навіть навколо ніжок шафи, як моя мама мене вчила. чи правильно варити бараболю. чи прасувати чоловічі сорочки *комірець і рукави спочатку!". ти з нами вже 13 місяців, а насправді всі 22. і за цей час я дозволяла собі тільки купувати тобі милі сукеночки, які ти, на щастя!, даєш на себе одягти, та й прикраси на волосся, які ти ненавидиш, а я не наполягаю, аби ти їх носила. не думала я й про те, що якось повернуся втомлена з роботи, а вдома мене чекатиме готова вечеря, приготована тобою (в неповні 14 років) для всієї сім"ї. чи як зручно буде послати тебе в 3 різних магазини в пошуках сметани, замість ходити туди самій. зараз же не важко знайти сметану в першому ж найближчому магазині. я ще не встигла подумати як переживу твоє перше кохання.

але колись... )
oksamytka: (sarah jane pic)
на Терезчин день народження ми наробили багато класних фотографій. не хотіла навантажувати ними свої "100 днів", але і не показати взагалі - не можу!

серія "дівчинка, тато і м"яч"


де ж м"яч? )
oksamytka: (sarah jane pic)
відчуваю, Терезка задасть нам жару. мало того, що вона суне все до рота, то тепер її ще всюди повно.
поки сьогодні я готувала обід, ця дама встигла "допомогти" почистити цибулю, паралельно скуштувавши кожну з 4-ох цибулин, і кожна їй не сподобалася, ага.
потім по кілька разів виймала зі смітника цибулиння і під мої оплески вкидала його назад. коли оплески ці ігри набридли, взялася за шкірки картоплі, встигла погризти, поки я відвернулася.
аби не лізла в смітник, дала Терезці печиво, вона розкришила його по підлозі в різних частинах кухні. а я страх як не люблю ходити по крихтах. замітаю. її прийшлося висадити на диванчик біля столу.
стало ясно, що з печивом, то був атвлєкающій маньовр. там вона ледь не перевернула миску з салатом на себе, бо хотіла погризти край миски.
забрала миску. ріжу помідори. у той час Терезка накидала огірків в тостер, залізла в сільницю. по кілька разів витягала і клала назад в миску шматочки огірків...
фух, і на тому фоні я - ганяю колами між баняком, пательнею і столом, поспішаю приготувати обід, щоб швидко пообідати, як тільки Даньо прийде з роботи, бо на вечір нас запросили в гості наші чудові куми Степанові.
врешті ми таки приїхали до них на 45 хвилин пізніше, ніж обіцяли. я вже не пам"ятаю, коли ми востаннє приїжджали кудись вчасно. там ми прекрасно провели час. а повертаючись додому, потрапили під зливу і град, навіть трохи зупинялися, щоб під градом не їхати...

а до чого це я? почала про Терезку. так от. Любчика я могла лишити з купкою іграшок і знала, що за нею я його і знайду. ну максимум він міг на руки попроситися до мене. чи вимагати взяти на руки. голосно. але я знала, що не зайду в кімнату і не знайду дитину обмальовану з ніг до голови зеленкою, котру воно відкопало десь, де ніхто вже сподівався ту зеленку знайти. Терезка ж іще той шилодуп. і знаєте, я тішуся з того. тішуся, що Бог дав нам таку інакшу дитину після Любчика. бо я не матиму спокуси думати, ніби мої діти такі чемні, нікуди ніколи не лізуть, завдяки тому, що я володію якоюсь супер потужною методикою виховання.
мої діти просто різні. як і всі діти. і чудові. як і всі діти :) кожен по-своєму.
oksamytka: (sarah jane pic)
я знаю, що щось подібне тут уже було. і не раз. але не можу втриматися, аби не поставити сьогодні знову нас із Терезкою в слінгу. обіцяю, більше не буду. просто нині ми вперше гуляли на вулиці за спиною. десь місяць тому вже була одна спроба, але Терезка тоді вперто виборсувалася, довелося прямо на вулиці перемотуватися на живіт. вчора ми трошки після сну вийшли в двір, погралися з Любчиком з м"ячиком. а от сьогодні вже прогулялися до лісу, і все було дуже добре!

Profile

oksamytka: (Default)
oksamytka

June 2014

S M T W T F S
1234 567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 22nd, 2017 10:34 pm
Powered by Dreamwidth Studios