oksamytka: (мама)


Терезці рік і 9 місяців. останні 3 вечора з високою температурою. 2 ночі без нормального сну. але сьогодні вже краще. коли хворіють діти, всі інше відходить на дальній план. і починаєш дуже добре розуміти, що зі здоровими дітьми легко, якими б вредними вони не були.

у Терезчиному лексичному запасі з"явилися слова "дейка" (виделка/ложка) і "дяку", а ще "моямама" - це вона каже Даньові, коли він обіймає чи цілує мене, паралельно шарпаючи його за ті частини одягу, до яких може дотягнутися. взагалі вона просто фантастично зрозуміло пояснює, чого саме хоче. якщо не словами, то жестами.

вірна сестра свого брата полюбила мультик "Тачки". дарма, що брата від тачок вже нудить, йому нічого не залишається як миритися із щоденним переглядом бодай однієї серії )))
+1 )
oksamytka: (sarah jane pic)
я не роблю перепостів, але це такий чудовий пост, що один раз можна зробити виняток :)
Originally posted by [livejournal.com profile] danka_v_dorozi at діткотерапія
Протягом 3 днів з перервами на буденну фантастику я перебувала у казковій реальності двох, а часом навіть трьох чи п'ятьох маленьких дітей. Таких зовсім-зовсім маленьких: від 2 місяців до 4 років. Допоки я не вийшла з вагону поїзда Львів-Київ у прохолодне ранкове повітря столиці, не вірилося, що це буде не просто гарним побажанням, а дійсністю.
З чим порівняти перебування серед дітей?...З чим? )
Я знаю чому все це сталося саме напередодні цих страшнющих і залякуючих подій на Грушевського. Інакше мені було б надто важко відшукати зміст, не лякатися, бо здавалося б, що любов - це щось таке не своєчасне, не для цього часу. А діти - згустки любові - цього разу вони все акуратно розклали по коробках з іграшками.
Ще дуже радію, що саме у цей період часу стільки моїх подруг і добрих знайомих народжують малят. Терапевтів :)
oksamytka: (sarah jane pic)
грудень - найбільш швидкісний зимовий місяць для мене. а цього року він був таким насиченим, що зараз, оглядаючись назад, згадуючи переживання, емоції, молитви, надії, здається, ніби минуло цілих два місяці.

обережно!!! багато знимок з дітьми )
oksamytka: (sarah jane pic)
привіт! я називаюся Оксана. у даний період життя я - просто щаслива жінка, кохана і закохана в свого чоловіка Данила, і не менш щаслива мама Любчика і Терезки. пишу тут про буденні радості. люблю Бога і людей. люблю подорожувати і смачно поїсти. люблю Італію і Грузію. захоплююся фотографуванням.



у стрічку друзів додаю журнали, які надихають, по-справжньому ЖИВІ, зі справжніми роздумами, переживаннями, емоціями, незалежно від поглядів чи переконань їхніх авторів. перепости - не моя стихія. якщо я не додала вас у друзі одразу або видалила зі списку - нічого особистого. це могла бути проста випадковість. і якщо ви хочете дружити взаємно - пишіть тут, познайомимося-подружимося :)

краще познайомитися допоможуть:
101 факт про мене;
100 днів, в які я щодня фотографувала і писала сюди;
ось тут я мріяла цілий тиждень;
а тут я пишу про любов;
трошки рецептів і просто фото того, чим я люблю смакувати, тут;
тут є список моїх матеріальних (і не тільки) бажань, який я час від часу оновлюю;
тут і тут розповіді про мої пологи;
так хочеться завжди зберігати мир у душІ;
тут я пишу, чому мій жж називається "маленький будячок", а Терезка - Терезка :);
а тут є трохи про мою віру;
а тут і тут додала посилання на розповідь про життя моєї бабусі, перечитала сьогодні сама, і вже наша реальність не така страшна здається.
oksamytka: (sarah jane pic)

крім того Терезка говорить багато слів і ще значно-значно більше знає і розуміє.
основні і найчастіше вживані:
тата-мама-баба;
баба - всі дорослі гості, які приходять до батьків і граються з нею;
б-б-в-ум - машинка;
какіка - качечка або пташечка;
какіки - капчики;
куйка - кулька;
пайка - палка;
папа - шапочка і черепаха;
гав і бака - собачка;
мав - киця;
коко - пити;
кука - курка;
му - корова;
дем - йдем;
татА - літак або трактор;
ам - їсти;
дай - дай;
ня - на;
кики - книжка;
км-км - циця;
ту-ту - потяг;
майні - візьміть мене на ручки;
а - амінь або буква;
о - кінь;
ооо - в підгузку щось є;
буба - ранка, щось болить;
ба, кака - бруд;
па-па - бувай;
оп-па і ап - стриб-скок;
там - щось показує.

на днях вперше назвала на ім"я іншу людину - Юя. цієї честі удостоївся мій двоюрідний брат Юра, який приїжджав на майдан і жив у нас, у вільний від майданування час розважав дітлахів. Терезка, до речі, спочатку дуже його злякалася (це її поведінка щодо всіх незнайомих чоловіків), але дуже швидко розтанула від Юриного шарму :)
oksamytka: (sarah jane pic)
цей запис мав з"явитися тут в останній день осені, але той день із самого ранку перевернув свідомість із ніг на голову, настільки, що розповідь про наш тихий листопад відірвалася так далеко від жорстокої реальності, як місяць від землі.

у той ранок я провела Даня на гастролі, і за звичкою перед тим, як збирати малих на прогулянку, відкрила френд-стрічку. в одну мить відчула, ніби раптом опинилася в іншому вимірі.

на щастя, до вечора надія почала повертатися, а в неділю вже розквітла буйним цвітом. та однаково всі ці дні, якщо й випадало сісти за комп, то ті година-дві витрачалися на прочитання новин.
в квартирі Даньових батьків міні-філіал Майдану, на даний момент там живе 18 протестувальників, ми прийняли до себе Іванку, Ляся подалася до Соломії.

чи варто казати, що я би теж не проти постояти. та й з дому воно дійсно все якось моторошніше виглядає. я це ще по помаранчевій революції пам"ятаю. коли ввечері 23-го листопада пакувала речі в Київ, мама дивилася новини, після яких повторювала "може все таки не поїдеш", а я поїхала, і в поїзді було таке відчуття ніби ледь не на війну їду ))) та варто було вийти на Майдан, як сумніви, страх, переживання змінилися на ейфорію.

проте хочу записати спогади пролистопад, як завжди, з численними фотками )
oksamytka: (sarah jane pic)
останнім часом мені стало некомфортно від теоритизування любові. так і хочеться тролити в інеті статті на тему: "чи існує любов до шлюбу?", "чи існує кохання з першого погляду?", "як відрізнити закоханість від любові?", словом все те, що я сама так любила почитувати на початку наших стосунків. саме тому не тролю, бо розумію, що комусь це дуже потрібно. просто самій стало затісно в цих буквах. особливо після випадку з моїм постом на річницю шлюбу, який чимало людей сприйняли за чергову красиву теорію. тому я могла би зараз написати щось таке глибоке й чарівне про Чоловіка, Якого Я Кохаю, бо сьогодні його день, і мені направду дуже багато хотілося би сказати про нього, та навіть йому сказати не можу, бо вся ця глибина почуттів і взагалі того всього, чим є Любов, ну ніяк не поміщається в букви.

тому покажуяк ми з малюками привітали сьогодні татка )

ми вже тиждень у Тернополі, а завтра їдемо в Київ. як завжди, спочатку не дуже хочеться їхати в Тернопіль, а потім не хочеться їхати З Тернополя. і щось, мені це не подобається, я дедалі більше стаю параноїком на тему їзди дорогами. от і зараз ледь ковбасить від перспективи подолання 425 км. віддаю нас під опіку Богородиці, і прошу про молитву.
oksamytka: (sarah jane pic)
жовтень, що минув, назавжди запам"ятається нам як місяць, в який ми отримали своє гніздечко. "отримали" - найкраще слово. бо наше теперішнє помешкання - то дарунок з Неба, дарунок Даньових батьків і рідних. після 6 років, проведених у "Барлозі" (хто читав ГП, той зрозуміє), ми отримали багато чого на перший погляд дуже простого й буденного, але для нас - дуже цінного. як то можливості вставати, коли ми хочемо. користуватися ванною, скільки нам заманеться. скільки завгодно часу проводити на кухні. слухати музику, яку ми хочемо чути. ми отримали нагоду створювати наші сімейні правила і традиції. а ще отримали шанс бачити в дорогих нам людях тільки хороше і більше цінувати їх.
у гуртожитському житті, безумовно, є багато плюсів, тим більше, наш гуртожиток був одним із найпозитивніших прикладів. але коли дістаєш можливість отак із сім"єю відокремитися в ячєйку общєства, виходиш ніби на новий рівень: із більшим ступенем інтимності, відповідальності й довіри.
ну, і традиційно -жовтневі фотографії )
oksamytka: (sarah jane pic)
уже дехто напевно читав, як я бідкалася на фб через свою нову стрижку, точніше через проблеми сприйняття себе дєвачкою із цією стрижкою. але пройшло кілька днів, я зробила іншу укладку, начіпила дуже дівчачі кульчики-порічки, і мені сподобалося відображення в дзеркалі. так що дозріла показатися :)

я зовсім не напрошуюся на компліменти ))) )

а поза тим сьогодні був таааакий фантастичний день! діти попрокидалися о 6 за новим часом. в церкві Тереза заснула і поспала в слінгу 40 хвилин. приїхавши додому, ми розуміли, що скоро вона ще не засне. тож швиденько поїли, залили термос чаю, кинули в рюкзак разом із шоколадкою та двома пачками печива, і гайнули в Пирогів.

у Києві сьогодні найнайнайсправжнісіньке бабине літо! в Пирогові ми навіть бачили, як літали в повітрі білі павутинки.

люблю я цей музей, попри вічні юрби нахабних туристів у спортивках. там таке повітря!!! скільки не їздимо туди, гуляємо по 3-4 години, не присідаючи, а втома не відчувається. а ще ми зустріли там мого улюбленого владику Богдана й отримали благословення )))

вдома була вечеря нашвидкоруч із смачнючим чилійським вином, і штрудель з вишнями на десерт.
oksamytka: (sarah jane pic)
дивлячись на наші вересневі фотографії, самій не віриться, що вересень був такий холодний, аж змусив мене власноруч дістати й зібрати обігрівач. на наших знимках сонце, і коли через багато років я передивлятимуся їх, буду відчувати це тепло. а ще розказувати тим, хто дивитиметься зі мною, - того року був дуже холодний вересень, я навіть сама зібрала обігрівач, хоч зазвичай його збирає чоловік, та й вмикаємо його хіба на день-два у жовтні. а хтось буде слухати мене і думати, що я перебільшую - бо ж на фотографіях стільки сонця.
непристойно багато сонячних фотографій )
oksamytka: (sarah jane pic)
вчора Терезці виповнилося рік і 4 місяці. з цієї нагоди в нас були перші косички, заплетені Іванкою.



+3 фото )
моя дівчинка вже їсть майже сама, ідентифікує пташок, киць, песиків, родичів і повітряні кульки. ну, і машинки, ага - "буум". каже "дем" і подає свої капці, коли хтось виходить за поріг. підставляє чоло для благословення після вранішньої молитви і для поцілунку - таткові на прощання.

моя дівчинка каже на Любчика "баба" і, коли він спить, показує "тшшшш", запихаючи пальчик в носик.

дівчинка моя любить допомагати готувати і вимагає, щоб я забрала руки з міксера, коли вона збиває тісто.

моя дівчинка дуже впевнено каже "нє", якщо не хоче чогось, а вона завжди знає чого хоче. проте, якщо дуже-дуже гарно попросити, то вона може люб"язно поступитися.

моя Терезка мило тулиться, коли хоче вибачитися.

вона обожнює книжки! їх обов"язково треба читати, лежачи і вкрившись ковдрою, ідеально - під боком у тата.
oksamytka: (sarah jane pic)


Даньо щойно повернувся з концерту в Білорусі. все! відпустка офіційно почалася. завтра вранці їдемо в Тернопіль, а вже звідтам у понеділок вони з Любчиком вирушають у Карпати на пташачий табір. традиційно - прошу про молитву за щасливу дорогу!

мені сьогодні самій прийшлося збирати всі речі, це найнестерпніше заняття для мене. тому зараз моя голова схожа на гонг, по якому щосили бемкнули, а він бринить-бринить...

у вівторок були на пікніку, в скороченому родинному варіанті. біля Київського моря. в лісі тьма мурах. якось важко було переключитися і не думати, що вони лазять по мені й по дітях. дітям, до речі, це не заважало весело проводити час ))) власне, фото тодішнє. Ляся підловила. там видно, яка я нагружена тими мурахами ) але шашлик був - мммммм.

не будемо поповнювати рахунок на мобільний інтернет, у перші 2 тижні точно. тому буду тільки на казьоному вай-фаї пастися з телефона. а поза тим 8 липня хочу почати ще один фотопроект, на 30 днів. робитиму фото щодня, а покажу їх вже після повернення в Київ, ну і розкажу заодно.

всім гарного лагідного ароматного липня!!!

3,5

Jun. 21st, 2013 10:49 pm
oksamytka: (sarah jane pic)


щось останнім часом я тут із самими датами. може скластися хибне враження, що ми нічого не робимо, тільки свята собі влаштовуємо :) але не написати про дорослішання Любчика не можу. він так змінюється. недавно з подивом виявила, що вже не пам"ятаю певних речей із його раніших років. місяць чи два тому ми всією родиною згадували, яким першим словом Любась називав машини. це було щось таке кумедне. і ніхто не пам"ятав! а ми ніде не записали. ніби й не мега важлива інформація, але для батьків воно таке дороге. ми з Даньом іноді сядемо за комп і втикаємо в немовлячі фотки дітей, ойкаємо, ахкаємо, скупі сльози витираємо. батьки, фотографуйте дітей частіше! іноді, бува, знимкуєш і думаєш, кому воно треба, вчора знимкувала, нині знову, тільки світовий інформаційний простір захаращую тоннами однакових фотографій. а потім, через півроку-рік дивишся, й розумієш, хай там що буде зі світовим інформаційним простором, а кожен цей момент такий дорогий, такий неповторний, і як добре, що хоч так затримали його...

власне,3 з половиною )
oksamytka: (sarah jane pic)


я рідко зупиняюся думками навколо захвату від того, як кльово мати донечку. і від тебе, моя Терезко, я й не сподівалася ніколи, що колись ти гарно митимеш підлогу - так, щоб обов"язково навіть навколо ніжок шафи, як моя мама мене вчила. чи правильно варити бараболю. чи прасувати чоловічі сорочки *комірець і рукави спочатку!". ти з нами вже 13 місяців, а насправді всі 22. і за цей час я дозволяла собі тільки купувати тобі милі сукеночки, які ти, на щастя!, даєш на себе одягти, та й прикраси на волосся, які ти ненавидиш, а я не наполягаю, аби ти їх носила. не думала я й про те, що якось повернуся втомлена з роботи, а вдома мене чекатиме готова вечеря, приготована тобою (в неповні 14 років) для всієї сім"ї. чи як зручно буде послати тебе в 3 різних магазини в пошуках сметани, замість ходити туди самій. зараз же не важко знайти сметану в першому ж найближчому магазині. я ще не встигла подумати як переживу твоє перше кохання.

але колись... )
oksamytka: (sarah jane pic)
ось бачиш його такого неприступного і суворого, і думаєш про нього, сама дивуючись собі, що думаєш про абсолютно сторонню людину.а потім )
oksamytka: (sarah jane pic)
на Терезчин день народження ми наробили багато класних фотографій. не хотіла навантажувати ними свої "100 днів", але і не показати взагалі - не можу!

серія "дівчинка, тато і м"яч"


де ж м"яч? )
oksamytka: (sarah jane pic)
100 днів.
185 фотографій у веб-папці в пікасі.
1800 фотографій у папці "100 днів" на жорсткому диску.

отже, підсумки )
oksamytka: (sarah jane pic)


якщо б я не не любила гучних слів, то сказала би навіть, що день був ідеальний.
вдосвіта приїхала мама. як же це класно - в 30 років мати маму, якій ще нема 50-ти! )
мама привезла великий шоколадний торт і подарунок він Наталочки [livejournal.com profile] merezhyvo - "Солодке печиво" Дарії Цвєк, перевидане недавно моїм улюбленим "Видавництвом Старого Лева". до речі, зі старим виданням пов"язані мої перші кулінарні рефлексії, що сягають в далеке напівсвідоме ще дитинство. я страшенно любила гортати фотографії в тій книжці, вони мені видавалися магічними, і мріяла навчитися готувати ті смаколики. та книжка безслідно зникла, позичили комусь, хто не повернув. й от тепер таке повернення!!!
Даньо здивував - крім обіцяного побачення подарував улюблені цукерки і веселі кульчики.
Іванка потішила - напередодні мого дня до ночі пекла печиво, аби потішити-подарувати вранці.
Олежик приготував із Даньовою допомогою смачнючий святковий обід.
по обіді Коханий витяг із поштової скриньки листи-відкритки від Людочки [livejournal.com profile] lulochek і Ксюші [livejournal.com profile] kolorovibreketu.
а потім був вечір для нас двох. мама залишилася з малюками, а ми заскочили в маршрутку й поїхали на Поділ. гуляли, кавували в Львівській майстерні шоколаду, гуляли-гуляли-гуляли, й на заході сонця повернулися додому )))

Profile

oksamytka: (Default)
oksamytka

June 2014

S M T W T F S
1234 567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 22nd, 2017 10:34 pm
Powered by Dreamwidth Studios