oksamytka: (ангел)
ще одні різдвяні свята минули. з дитинства січень асоціюється у мене зі СВЯТАМИ. бабці, батьки завжди так і називали їх просто - свята. і хоч на Святвечір ми переважно лишалися в Тернополі з татовою мамою, а до села їхали на Великдень, Різдво незмінно було оповите особливим святковим чаром. а що вже говорити про ті роки, коли ми вибиралися до села. я туди не дуже любила їздити, бо в маминої мами був досить жорсткий характер. але вона як ніхто вміла влаштувати створити різдвяну атмосферу.

бабця була професійною кравчинею і "обшивала" ціле село, в тому числі сільського священика, шила фани до церкви, вишивала рушники. а поза основною професією була неперевершеною поварихою. коли вона готувала в людей на весіллі, її називали "варилихою", при чому головною! на скільки б людей не було весілля, вона вміла з точністю розрахували скільки чого треба. нікого не обдурювала. за це місцеві "шишки" запрошували її "варити" на весілля до їхніх дітей, потім задарювали продуктами, які самі ж привозили на своїх чорних волгах, і рекомендували її своїм друзям. все це було в сезон весіль.

а на свята бабця завжди готувала для своїх. на Святвечір ми мали пісні оселедці (бо на ранок були оселедці, замариновані в сметані), завиванці з цинамоном і маком, смачнючі пампушки з рожою завбільшки з татів кулак ))), обсипані цукровою пудрою, випечний в п'єцу калач, і звичайно ж кутю! в моїй родині, як з маминого так і з татового боку, кутю готують рідкою: пшениця, тертий в макітрі мак, мед, горіхи, родзинки, все це розбавлялося водою до потрібної консистенції - не зупа, але й не каша. цілий день в повітрі висів аромат чогось смачного, всі бігали туди-сюди, мені завжди випадало мити підлоги і начиння, причому не один раз. бабця бігала до п'єца, який був в старій коморі на городі, виносила то запашні голубці, то рум'яні хліби, то кишку, то ковбаси... всі були при роботі. і мама, і її сестри, і їхні чоловіки, кришили салати, смажили налисники, перемащували пляцки ))) не дай Боже, щоби бабця побачила, що хтось сидить без роботи!!!

перед вечерю бабця заносила до хати сіно, розстеляла його по підлозі, ми ставали на коліна перед образами, молилися, потім вечеряли і колядували-колядували...

цього року багато моїх друзів не мали повноцінного Святвечора через те, що Різдво припало серед тижня, і то був єдиний вихідний. ті, хто родом із Заходу, не могли поїхати додому, а 6 січня навіть не був скорочений день. пригадалося, коли прочитала ось це:

«...Вони їхали. Наші батьки. В країні загального атеїзму, п'ятирічних планів і партійних з'їздів. Відпрошувались з роботи (на Різдво був робочий день для всіх, навіть для вчителів під час зимових канікул) і їхали. Купували фальшиві лікарняні і їхали.

Давали пляшку коньяку і шоколадку продажним і брехливим керівникам на роботі, і їхали. Сніг, дощ, мороз, туман. Різдво не завжди було закутане в пухнастий сніг і сильний мороз. Не в цьому справа. Це була традиція традицій, повернення назад. Свята вечеря збирала всіх разом. Знову з батьками батьків, під дахом старого дому, ще їх батьків. Трохи перебудованого, але все ж їх, старого дому. Так, як було колись, дуже давно, коли батьки їх батьків були молодими...» 

oksamytka: (смирення)
Недавно приятель, який займається розробкою сайту молодіжної комісії києво-вишгородської єпархії УГКЦ, попросив мене написати про нашу спільноту кілька слів, щоб вставити цей текст у опис молодіжних спільнот єпархії. Я сіла і написала про все, як є. Як було... От що я написала:
"Наша молодіжна спільнота не має назви, але має свій особливий дух. Ми завжди відкриті до нових людей. І кожен, хто прийшов на зустріч вперше, може почуватися серед нас так, ніби приходить вже давно. Ніхто з нас не робить різниці між "старійшинами" і "новачками". Якщо плануємо якісь заходи, залучаємо всіх бажаючих. Разом з тим ні на кого не тиснемо. Завжди виходимо з наших можливостей, дякуємо людям за будь-яку допомогу і не дорікаємо, якщо хтось не зміг чогось зробити. Хто був на наших зустрічах - може це підтвердити ))) Щодо діяльності нашої спільноти, то крім того, що ми збираємося щосуботи о 17 годині в приміщенні виставкових залів у храмі Василія Великого й обговорюємо під проводом с.Андреї різні теми, ми співаємо разом із братами-василіанами під час недільної Літургії о 12 годині. Часто допомагаємо братам прибирати храм і монастир. Також допомагаємо їм під час великих храмових заходів чи свят. Щороку організовуємо великопісні молодіжні реколекції та молодіжну Хресну дорогу. Спільно із сестрами-служебницями, які працюють на парафії, та отцями організовуємо щороку св. Миколая для дітей. Члени нашої спільноти катихизують і готують до першого причастя наймолодших наших парафіян. В часі Різдв"яного посту проводимо віднову, готуючись до свята Різдва. Разом колядуємо на Різдво і водимо Маланку на Василя. Минулого літа наша спільнота спільно із сестрами-служебницями організувала і провела молодіжний вишкіл-віднову "Моє покликання - співпраця з Христом", в якому взяли участь молоді люди з різних парафій єпархії. Беремо участь у заходах, організованих Молодіжною комісією Київської архиєпархії, при нагоді долучаємося до організації. Наша спільнота разом не лише в межах храму, але й на дозвіллі. Разом святкуємо новий рік, дні народження, весілля, ходимо в кіно, на піцу, на пікніки. В такий спосіб пізнаємо краще одні одних і маємо змогу відпочивати в християнському дусі"...
На жаль, зараз так більше не є. Я надіюся, що це якась така просто чорна смуга, тимчасовий розлад. І що люди, яким ще вчора не було байдуже до нашої спільноти, які знайшли в ній справжніх друзів, а дехто навіть і кохання (як ми з Даньом), згадають про це, і не допустять того, аби те, що ми разом робили кілька останніх років, просто так взяло і розвалилося...
oksamytka: (бела)
в універі я палко цікавилася геополітикою, навіть думала вступати в аспірантуру... на четвертому курсі писала диплом на тему "етно-національний чинник у формуванні геостратегії європейських держав", довго не могла запам'ятати назву цієї теми. а писала як раз про от такі події, як зараз в Грузії, довелося повертатися в історію, бо в реалі в європі тоді мало чого відбувалося. і то було добре. зараз би було дуже багато інформації для роздумів, але краще б її не було... 
oksamytka: (Default)
раптом усвідомила, що більшість футболістів, які грали тоді, коли я щойно зацікавилася футболом, сьогодні вже тренують команди... а ті що ще грають, зараз вважаються древніми, як тоді Лотар Маттеус... как молади ми билі...
oksamytka: (відвертість)
колись давно-давно мені наснилося як я біжу на зустріч з одним чоловіком, до якого на той час відчувала велику симпатію (не закоханість!)... в тому сні я безліч разів збивалася з дороги, потім віднаходила її, і врешті прибігла, майже запізнившись - він саме від'їжджав з місця зустрічі на таксі... сон на цьому закінчився... наші дороги давно розійшлися...

напевно так і має бути, якщо життя розводить людей на різні дороги і не варто шукати зустрічей, відновлювати зв'язок, бо тоді раптом може виявитися, що той, про якого ти була дуже доброї думки і вважала, що дуже добре знала, в дійсності зовсім інакший. чомусь це дуже добре видно з відстані часу. і добре, що видно. і добре, що цей час і ця відстань є... 
oksamytka: (обійму!)
вчора викопала в інеті фільм "три горішки для попелюшки". скачала. подивилися з Даньом. Тішилася, як дитя!!! стільки ностальгійних почуттів: Різдво у дитинстві, мрії про кохання, дитячі уявлення про красивих чоловіків (я тоді думала, що принц з того фільму красивий, ггг), Карел Готт, і бажання помчати з коханим в хмарки на горизонті в білому платті на білому коні... 
oksamytka: (Default)
Мені запахло свіжими вогірками... Великдень вже не за горами ))) 
oksamytka: (лав із)
От, надибала в інеті сайт із коміксами, відомими з дитинства, якими, у вигляді "мультиків" до жуйки "Лав із", був завалений мій стіл. 
Ті папірці я вже давно повикидала :( а от сайт змусив мене трохи поностальгувати, а ще потішитися з різних визначень любові.
http://www.comicspage.com/loveis/index.html
 

Profile

oksamytka: (Default)
oksamytka

June 2014

S M T W T F S
1234 567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 22nd, 2017 02:56 pm
Powered by Dreamwidth Studios