oksamytka: (мама)
травень виявився для нас насичений на різні активності-події. Терезці виповнилося 2, мені - трошки більше :) і втиснути все це в один пост мені виглядає нереальним. тому я тут для початку розкажу,як ми ходили в музей авіації )
oksamytka: (мама)
якби до всіх цих подій хтось сказав, що саме невдовзі ми переживатимемо, звичайно, я би спочатку злякалася, а потім би не повірила. бо завжди не вірю підсвідомо у потенційний жах. але якби цей хтось ще додав, що за кілька сантиметрів від війни я фотографуватиму квіточки - в це б я не повірила точно. ну, бо як можна фотографувати квіточки, а ще дітей і котів, коли світовий мир висить на волосині? ну, але всякий життєвий досвід тим і прекрасний, що поєднується в ньому цілком непоєднуване. ми просто рідко проходимо аж настільки по межі, щоби це помічати.

тому сьогодні я покажу вам усіх цих котіків, цвіточки й інші "к"ютіс", бо все це було зі мною у цей прекрасний і благословенний з точки зору погодиберезень )
oksamytka: (sarah jane pic)
грудень - найбільш швидкісний зимовий місяць для мене. а цього року він був таким насиченим, що зараз, оглядаючись назад, згадуючи переживання, емоції, молитви, надії, здається, ніби минуло цілих два місяці.

обережно!!! багато знимок з дітьми )
oksamytka: (sarah jane pic)
цей запис мав з"явитися тут в останній день осені, але той день із самого ранку перевернув свідомість із ніг на голову, настільки, що розповідь про наш тихий листопад відірвалася так далеко від жорстокої реальності, як місяць від землі.

у той ранок я провела Даня на гастролі, і за звичкою перед тим, як збирати малих на прогулянку, відкрила френд-стрічку. в одну мить відчула, ніби раптом опинилася в іншому вимірі.

на щастя, до вечора надія почала повертатися, а в неділю вже розквітла буйним цвітом. та однаково всі ці дні, якщо й випадало сісти за комп, то ті година-дві витрачалися на прочитання новин.
в квартирі Даньових батьків міні-філіал Майдану, на даний момент там живе 18 протестувальників, ми прийняли до себе Іванку, Ляся подалася до Соломії.

чи варто казати, що я би теж не проти постояти. та й з дому воно дійсно все якось моторошніше виглядає. я це ще по помаранчевій революції пам"ятаю. коли ввечері 23-го листопада пакувала речі в Київ, мама дивилася новини, після яких повторювала "може все таки не поїдеш", а я поїхала, і в поїзді було таке відчуття ніби ледь не на війну їду ))) та варто було вийти на Майдан, як сумніви, страх, переживання змінилися на ейфорію.

проте хочу записати спогади пролистопад, як завжди, з численними фотками )
oksamytka: (sarah jane pic)
жовтень, що минув, назавжди запам"ятається нам як місяць, в який ми отримали своє гніздечко. "отримали" - найкраще слово. бо наше теперішнє помешкання - то дарунок з Неба, дарунок Даньових батьків і рідних. після 6 років, проведених у "Барлозі" (хто читав ГП, той зрозуміє), ми отримали багато чого на перший погляд дуже простого й буденного, але для нас - дуже цінного. як то можливості вставати, коли ми хочемо. користуватися ванною, скільки нам заманеться. скільки завгодно часу проводити на кухні. слухати музику, яку ми хочемо чути. ми отримали нагоду створювати наші сімейні правила і традиції. а ще отримали шанс бачити в дорогих нам людях тільки хороше і більше цінувати їх.
у гуртожитському житті, безумовно, є багато плюсів, тим більше, наш гуртожиток був одним із найпозитивніших прикладів. але коли дістаєш можливість отак із сім"єю відокремитися в ячєйку общєства, виходиш ніби на новий рівень: із більшим ступенем інтимності, відповідальності й довіри.
ну, і традиційно -жовтневі фотографії )
oksamytka: (sarah jane pic)
уже дехто напевно читав, як я бідкалася на фб через свою нову стрижку, точніше через проблеми сприйняття себе дєвачкою із цією стрижкою. але пройшло кілька днів, я зробила іншу укладку, начіпила дуже дівчачі кульчики-порічки, і мені сподобалося відображення в дзеркалі. так що дозріла показатися :)

я зовсім не напрошуюся на компліменти ))) )

а поза тим сьогодні був таааакий фантастичний день! діти попрокидалися о 6 за новим часом. в церкві Тереза заснула і поспала в слінгу 40 хвилин. приїхавши додому, ми розуміли, що скоро вона ще не засне. тож швиденько поїли, залили термос чаю, кинули в рюкзак разом із шоколадкою та двома пачками печива, і гайнули в Пирогів.

у Києві сьогодні найнайнайсправжнісіньке бабине літо! в Пирогові ми навіть бачили, як літали в повітрі білі павутинки.

люблю я цей музей, попри вічні юрби нахабних туристів у спортивках. там таке повітря!!! скільки не їздимо туди, гуляємо по 3-4 години, не присідаючи, а втома не відчувається. а ще ми зустріли там мого улюбленого владику Богдана й отримали благословення )))

вдома була вечеря нашвидкоруч із смачнючим чилійським вином, і штрудель з вишнями на десерт.
oksamytka: (sarah jane pic)
дивлячись на наші вересневі фотографії, самій не віриться, що вересень був такий холодний, аж змусив мене власноруч дістати й зібрати обігрівач. на наших знимках сонце, і коли через багато років я передивлятимуся їх, буду відчувати це тепло. а ще розказувати тим, хто дивитиметься зі мною, - того року був дуже холодний вересень, я навіть сама зібрала обігрівач, хоч зазвичай його збирає чоловік, та й вмикаємо його хіба на день-два у жовтні. а хтось буде слухати мене і думати, що я перебільшую - бо ж на фотографіях стільки сонця.
непристойно багато сонячних фотографій )
oksamytka: (sarah jane pic)
найбільшою радістю тижня, що минає, було тримати 12-денне немовля. маленький славний прибулець, який пізнає світ, і батьки, які пізнають його й, напевно, трошечки - себе. дуже добре було доторкнутися до цієї таємниці їхньої сім"ї! ця радість надихала мене впродовж усіх наступних днів.

у четвер вранці ми впіймали момент, коли не падав дощ і навіть світило сонечко. Любчик, я і Терезка сходили на Нову Пошту по посилочку, а разом з тим чудово погуляли, покопирсалися в болоті й побігали. щоразу, коли мені з ними двома так добре-добре-добре, я подумки дякую Богові, бо серце заповнює відчуття польоту. якщо ви любите чи любили кататися на маятникових гойдалках - ви зрозумієте, про що я. а ще я знаю: за злетом буде "падіння". і тому ще більше дякую за злет. порівняння з гойдалками постійно спадає мені на гадку при думці про дітей, про те, як вони виховують мене.

в Даня вже 2 тижні новий керівник. я невимовно тішуся, бачачи з яким захопленням він йде на роботу, а потім приходить і розказує, як цікаво йому було.

а ще Коханий по трошки складає кухню, яку нам таки привезли. може бути таке, що впродовж наступного тижня ми переїдемо.

так люблю в цю пору року під час прогулянок з малюками знаходити горішки :) фото - трирічної давності.

oksamytka: (sarah jane pic)
коли літо різко піднялося з дивана й попрямувало до виходу, я вхопила його за руку. воно повернуло до мене своє обличчя, кашлянуло (застудилося при такій погоді) і ми якийсь час ще мовчки дивилися одне одному в очі. тоді я зрозуміла, що відпускаю його. і воно теж це відчуло. усміхнулося. цьомнуло мене в носа і вийшло в ясну ніч.
а я повернулася в кімнату, сьорбнула м"ятного чаю і, на згадку про нього, вирішила написати про наш серпень.


фото і текст )
oksamytka: (sarah jane pic)
отак думала, що не надовго, а в дійсності випала з жж на всю Данилову відпустку. сьогодні ті благословенні 7 тижнів закінчилися, і я подумала, що і мою жж-відпустку час закінчувати )

гарний був час. хоч мене трохи коробить, що впродовж нього я не зробила нічого суттєвого... на початку відпустки майже все літо було попереду, купа планів, сподівань, передчуттів. ці дні пролетіли, от уже й літо добігає кінця, холодні ранки, вітряні вечори, сонце сідає помітно швидше. а в мене - жодного результату, який можна було б помацати. запорола фотопроект, який хотіла зробити в липні, та й взагалі мало брала камеру в руки. дуже мало було зустрічей із тими, кого люблю. зате був незабутній досвід першої дтп. і попри все те - було багато обіймів, поцілунків, уваги, нічних розмов і благословенних ранків без поспіху. а це ж і є головне, бо саме воно залишиться з нами надовго.

ну, і "трохи" літніх фото:
22 штуки, якщо бути точною, з коментарями )

на третій день серпня ми щасливо дісталися до Києва, і почали тут ремонт на квартирі, куди ми з Божою поміччю незабаром переїдемо. на завтра чекаємо мою маму, яка приїде на освячення Патріаршого собору УГКЦ, а принагідно привезе мені сорочку, котру вона вишивала для мене 5 років ))) я вся в передчутті!!!
oksamytka: (sarah jane pic)


Даньо щойно повернувся з концерту в Білорусі. все! відпустка офіційно почалася. завтра вранці їдемо в Тернопіль, а вже звідтам у понеділок вони з Любчиком вирушають у Карпати на пташачий табір. традиційно - прошу про молитву за щасливу дорогу!

мені сьогодні самій прийшлося збирати всі речі, це найнестерпніше заняття для мене. тому зараз моя голова схожа на гонг, по якому щосили бемкнули, а він бринить-бринить...

у вівторок були на пікніку, в скороченому родинному варіанті. біля Київського моря. в лісі тьма мурах. якось важко було переключитися і не думати, що вони лазять по мені й по дітях. дітям, до речі, це не заважало весело проводити час ))) власне, фото тодішнє. Ляся підловила. там видно, яка я нагружена тими мурахами ) але шашлик був - мммммм.

не будемо поповнювати рахунок на мобільний інтернет, у перші 2 тижні точно. тому буду тільки на казьоному вай-фаї пастися з телефона. а поза тим 8 липня хочу почати ще один фотопроект, на 30 днів. робитиму фото щодня, а покажу їх вже після повернення в Київ, ну і розкажу заодно.

всім гарного лагідного ароматного липня!!!

3,5

Jun. 21st, 2013 10:49 pm
oksamytka: (sarah jane pic)


щось останнім часом я тут із самими датами. може скластися хибне враження, що ми нічого не робимо, тільки свята собі влаштовуємо :) але не написати про дорослішання Любчика не можу. він так змінюється. недавно з подивом виявила, що вже не пам"ятаю певних речей із його раніших років. місяць чи два тому ми всією родиною згадували, яким першим словом Любась називав машини. це було щось таке кумедне. і ніхто не пам"ятав! а ми ніде не записали. ніби й не мега важлива інформація, але для батьків воно таке дороге. ми з Даньом іноді сядемо за комп і втикаємо в немовлячі фотки дітей, ойкаємо, ахкаємо, скупі сльози витираємо. батьки, фотографуйте дітей частіше! іноді, бува, знимкуєш і думаєш, кому воно треба, вчора знимкувала, нині знову, тільки світовий інформаційний простір захаращую тоннами однакових фотографій. а потім, через півроку-рік дивишся, й розумієш, хай там що буде зі світовим інформаційним простором, а кожен цей момент такий дорогий, такий неповторний, і як добре, що хоч так затримали його...

власне,3 з половиною )
oksamytka: (sarah jane pic)
ось бачиш його такого неприступного і суворого, і думаєш про нього, сама дивуючись собі, що думаєш про абсолютно сторонню людину.а потім )
oksamytka: (sarah jane pic)
вигулювали сьогодні наш слінг Необюль Ардуаз у Маріїнському парку, бо я обіцяла показати, а не показувала.

тут його не дуже добре видно.

далі краще )
oksamytka: (пене)
Коханий знову потішив квітами. почув нотки суму, коли ми розмовляли по телефону.


сумно, бо... )
oksamytka: (sarah jane pic)
у мене сьогодні відхідняк від Тернополя, подорожей, переїздів, пакування-розпакування, від спеки... навіть не брала в руки фотоапарат, тому поставлю тут для нагадування собі наше фото 9-денної давності, найсвіжіше.



про ідеальну сім"ю )
oksamytka: (sarah jane pic)


сьогодні під вечір поїхали гуляти до ставу. довго прогулювалися вздовж берега, навіть вперше забрели аж на Циганський пляж. потім повернулися в центр і покаталися на теплоході.

oksamytka: (sarah jane pic)
традиційна родинна знимка біля церкви після освячення пасок. тато з нами, зазвичай, на це дійство не ходить - залишається вдома, щоб закінчити прибирати квартиру.



цьогоріч вмовила маму не наготовлювати дуже багато страв на великодній стіл. обійшлися печеним м"ясом/шинкою/паштетом/зайчиком, двома салатами, бурячком з хроном, бульйоном, голубцями і кручениками зі свинячої вирізки з чорносливом. ну, і 3 пляцки: сирник, мій улюблений "королівський" і якась новинка. саме тому, певно, сьогодні майже пів дня відпочивали. навіть посваритися встигли ))) і помиритися, звичайно, теж.
oksamytka: (sarah jane pic)


мама ще вчора натякнула, що на сьогодні було б добре, якби ми зникли на першу половину дня з дому. вона збиралася пекти паску :)

ми поставилися до цього з розумінням, і вирішили поєднати приємне з корисним. точніше, спочатку було корисне. поїхали в епіцентр, вибрали змішувач батькам на кухню. вони стільки грошей тратять на різні подарунки нам і дітям, а собі вічно шкодують на такі прості речі, й мучаться, миючи посуд під надто низьким краном...

а потім ми подалися у "Фламінго" - класнючу тернопільську піцерію чайльд-френдлі, де поїли смачну піцу "4 сири" з моєю улюбленою ґорґондзолою, мммм :)

фото піци не буде зі зрозумілих причин. зате будете, що чекало нас удома )

Profile

oksamytka: (Default)
oksamytka

June 2014

S M T W T F S
1234 567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 22nd, 2017 02:54 pm
Powered by Dreamwidth Studios