oksamytka: (ангел)
вчини так, щоби кроки наші були спільними.
щоб руки наші спільно громадили.
щоб наші серця спільно вдаряли.
щоб нутрощі наші спільно відчували.
щоб думки нашого духа єдність будували.
щоб наші вуха спільно вміли вслухатися в тишу.
щоб наші очі вдивлялися в себе і взаємно єднали нас.
щоб наші уста спільно благали в Отця небесного про Милосердя.
амінь.
oksamytka: (Default)
Великий піст перевалив за середину, до Паски 3 тижні, а я щойно зібралася з думками, щоб написати, як минає для мене цей
особливий час )
oksamytka: (love)
я дуже люблю Богородицю! у дитинстві сприймала Марію як Матір Ісуса - красиву жінку з образу на стіні. так було досить довго. але по-новому змусив мене на неї поглянути папа Іван Павло ІІ, який обрав своїм девізом Totus Tuos - "цілковито твій" - адресований саме Богородиці. його постать, його життя, його зверенення ну ніяк не пов"язувалися в моїх думках із образом Пречистої. напевно тільки зараз розумію: для нього вона була немов лупа, крізь яку він дивився на Господа. дослідник завжди пов"язаний із об"єктом дослідження, а не з приладом, за допомогою якого він цей об"єкт досліджує. але без приладів пізнати й дослідити можна значно менше...

ще одним приводом застановитися на Марії став для мене фільм "Страсті". попри всі недоліки останнього, образ Богородиці там вималюваний дуже зворушливо. я тремтіла від болю, коли Марія збирала кров Сина з каменів на площі, коли йшла за Ним по хресній дорозі, бачила Його падіння і згадувала, як тремтіла від страху за Нього в дитинстві, коли Він падав, коли цілувала Його Тіло, зняте з хреста... чи варто казати, що як мама тепер я ще краще розумію її? тепер вона стала мені ще ближчою!!!

до її образу я повертаюся в думках-молитвах. у першу чергу за чоловіка. коли він виходить на роботу, махаю йому з вікна рукою, а подумки прошу Марію, щоби берегла всі його кроки й охороняла своїм покровом. коли виїжджаємо автом, молюся: "Під твою милість прибігаємо, Богородице Діво, молитвами нашими в скорботах не погорди, але від бід визволи нас, єдина чиста і благословенна". обіймаю Любчика і серцем віддаю його під опіку Марії. і довіряю ій!

якось так склалося від початку мого свідомого християнського життя, я не молилася на вервиці. мою першу вервицю я отримала в день першого причастя і тоді ще слабо уявляла, що з нею робити. та й коли дізналася, не робила. досі маю труднощі з молитвою на розарії, хоч відчуваю - для мене це неоране поле духовної роботи. в особливо важких життєвих обставинах, я таки беру вервицю в руки, щоб молитися і благати. ще не було такого, щоби Марія не вислухала тих прохань! і хоч у Східній Церкві більш традиційною є неустанна молитва серця у вигляді Ісусової молитви ("Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене грішного!"), в мене вкорінилася традиція західна - постійне повторення Ангельського привіту. і ця молитва приносить мені нескінченне задоволення, мир і спокій.

я люблю Марійські свята. від Благовіщення з його величчю покори до Успіння як до торжества життя. люблю свято Покрови. за символізм, відчуття опіки й захисту, перемогу віри. чотири роки тому Марія подарувала мені знайомство з чудовою людиною, яка стала для мене її промінчиком у цьому світі - моєю кумою Даною :)

Profile

oksamytka: (Default)
oksamytka

June 2014

S M T W T F S
1234 567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 22nd, 2017 10:23 pm
Powered by Dreamwidth Studios