oksamytka: (sarah jane pic)
я не роблю перепостів, але це такий чудовий пост, що один раз можна зробити виняток :)
Originally posted by [livejournal.com profile] danka_v_dorozi at діткотерапія
Протягом 3 днів з перервами на буденну фантастику я перебувала у казковій реальності двох, а часом навіть трьох чи п'ятьох маленьких дітей. Таких зовсім-зовсім маленьких: від 2 місяців до 4 років. Допоки я не вийшла з вагону поїзда Львів-Київ у прохолодне ранкове повітря столиці, не вірилося, що це буде не просто гарним побажанням, а дійсністю.
З чим порівняти перебування серед дітей?...З чим? )
Я знаю чому все це сталося саме напередодні цих страшнющих і залякуючих подій на Грушевського. Інакше мені було б надто важко відшукати зміст, не лякатися, бо здавалося б, що любов - це щось таке не своєчасне, не для цього часу. А діти - згустки любові - цього разу вони все акуратно розклали по коробках з іграшками.
Ще дуже радію, що саме у цей період часу стільки моїх подруг і добрих знайомих народжують малят. Терапевтів :)
oksamytka: (sarah jane pic)
тиждень тому випала нагода пофотографувати чудову пару приятелів-обновлян, Оксанку й Олега, і їхнє Очікування Дива.


+++ )
oksamytka: (sarah jane pic)
ну що, люди-друзі, з духовкою в мене все ок. ви мені так того щиро бажали в минулому пості, що не могло бути інакше :)

кілька днів тому Даньо сказав мені, що наша квартира вже має свій запах - наш, особливий, запах. а я чи не в той день думала про те саме. все потроху набирає наших рис. і навіть диван, якого ще досі Андрій не забрав у Луцьк, ми "освоїли" в прямому сенсі слова й уже думаємо, що сумно буде з ним прощатися. і диван, напевно, теж сумуватиме за нами.

вчора у нас була перша офіційна гостя - Ксеня [livejournal.com profile] kolorovibreketu. Даньо забрав малюків на стару квартиру - Олег запросив їх на сирний суп, а я мала можливість поспілкуватися, не відволікаючись на періодичні розбірки між Любчиком і Терезкою. ох, я сама дивуюся, який позитивний вплив на мене мають отакі нагоди побути самій. це настільки заспокоює і врівноважує емоції, і збільшує внутрішні резерви, що сьогодні я була мегатерплячою і супер-контролюючою-себе.

а Ксеня - така особлива й чарівна людина! про що ми тільки не говорили: про подорожі, фотографію, роботу, свій-дім, дружбу і друзів... ага, і в мене було це відчуття, що ми знайомі давно, як би банально це не звучало. думаю, з багатьма людьми, з якими я ще не знайома в реалі, а тільки по жж, я мала би це відчуття. це магія жж!

аще-аще, вчора я отримала перший конверт із листівкою всередині - на нову адресу! тримала в руках конверт, дивилася на Надійчин почерк і цифру "10", й уже тільки це викликало блаженну усмішку. в нас ще нема замка на поштовій скриньці, але ось цей конверт дивом вцілів від лапок недобросовісних сусідів :)

сьогодні - день телефонних розмов: із Любою, з Анею і з Данкою. а для мене то таки дуже багато як на один день! але ж як класно, коли є люди, з якими ти на одній хвилі, і просто чути голос яких - уже велика радість!
oksamytka: (sarah jane pic)
дивлячись на наші вересневі фотографії, самій не віриться, що вересень був такий холодний, аж змусив мене власноруч дістати й зібрати обігрівач. на наших знимках сонце, і коли через багато років я передивлятимуся їх, буду відчувати це тепло. а ще розказувати тим, хто дивитиметься зі мною, - того року був дуже холодний вересень, я навіть сама зібрала обігрівач, хоч зазвичай його збирає чоловік, та й вмикаємо його хіба на день-два у жовтні. а хтось буде слухати мене і думати, що я перебільшую - бо ж на фотографіях стільки сонця.
непристойно багато сонячних фотографій )
oksamytka: (sarah jane pic)
найбільшою радістю тижня, що минає, було тримати 12-денне немовля. маленький славний прибулець, який пізнає світ, і батьки, які пізнають його й, напевно, трошечки - себе. дуже добре було доторкнутися до цієї таємниці їхньої сім"ї! ця радість надихала мене впродовж усіх наступних днів.

у четвер вранці ми впіймали момент, коли не падав дощ і навіть світило сонечко. Любчик, я і Терезка сходили на Нову Пошту по посилочку, а разом з тим чудово погуляли, покопирсалися в болоті й побігали. щоразу, коли мені з ними двома так добре-добре-добре, я подумки дякую Богові, бо серце заповнює відчуття польоту. якщо ви любите чи любили кататися на маятникових гойдалках - ви зрозумієте, про що я. а ще я знаю: за злетом буде "падіння". і тому ще більше дякую за злет. порівняння з гойдалками постійно спадає мені на гадку при думці про дітей, про те, як вони виховують мене.

в Даня вже 2 тижні новий керівник. я невимовно тішуся, бачачи з яким захопленням він йде на роботу, а потім приходить і розказує, як цікаво йому було.

а ще Коханий по трошки складає кухню, яку нам таки привезли. може бути таке, що впродовж наступного тижня ми переїдемо.

так люблю в цю пору року під час прогулянок з малюками знаходити горішки :) фото - трирічної давності.

oksamytka: (sarah jane pic)
натхнення
глибина
краса
любов
молитва
підтримка
увага
гумор
радість
творчість
і ще багато доброго і прекрасного щодня приносить мені френд-стрічка тут чи на фб. я не маю можливості читати її часто, але в такі дні, коли монотонно дощить і Коханий удома, а гуляти з дітлахами нема як, в такі дні можна дозволити собі почитати всіх, пороздивлятися уважно, й навіть не один раз. мені стає тепло від думки, які світлі й по-справжньому глибокі люди оточують мене. люди, які щодня роблять цей світ кращим, які вміють знаходити радість-у-кожній-миті, помічати красу в дрібницях і дарувати близьким частинки своїх сердець. і все це без показного самолюбування, пафосу й абсолютно щиро. в якийсь момент прийшло це розуміння і викликало усмішку.


... )
oksamytka: (sarah jane pic)
коли літо різко піднялося з дивана й попрямувало до виходу, я вхопила його за руку. воно повернуло до мене своє обличчя, кашлянуло (застудилося при такій погоді) і ми якийсь час ще мовчки дивилися одне одному в очі. тоді я зрозуміла, що відпускаю його. і воно теж це відчуло. усміхнулося. цьомнуло мене в носа і вийшло в ясну ніч.
а я повернулася в кімнату, сьорбнула м"ятного чаю і, на згадку про нього, вирішила написати про наш серпень.


фото і текст )
oksamytka: (sarah jane pic)
отак думала, що не надовго, а в дійсності випала з жж на всю Данилову відпустку. сьогодні ті благословенні 7 тижнів закінчилися, і я подумала, що і мою жж-відпустку час закінчувати )

гарний був час. хоч мене трохи коробить, що впродовж нього я не зробила нічого суттєвого... на початку відпустки майже все літо було попереду, купа планів, сподівань, передчуттів. ці дні пролетіли, от уже й літо добігає кінця, холодні ранки, вітряні вечори, сонце сідає помітно швидше. а в мене - жодного результату, який можна було б помацати. запорола фотопроект, який хотіла зробити в липні, та й взагалі мало брала камеру в руки. дуже мало було зустрічей із тими, кого люблю. зате був незабутній досвід першої дтп. і попри все те - було багато обіймів, поцілунків, уваги, нічних розмов і благословенних ранків без поспіху. а це ж і є головне, бо саме воно залишиться з нами надовго.

ну, і "трохи" літніх фото:
22 штуки, якщо бути точною, з коментарями )

на третій день серпня ми щасливо дісталися до Києва, і почали тут ремонт на квартирі, куди ми з Божою поміччю незабаром переїдемо. на завтра чекаємо мою маму, яка приїде на освячення Патріаршого собору УГКЦ, а принагідно привезе мені сорочку, котру вона вишивала для мене 5 років ))) я вся в передчутті!!!
oksamytka: (sarah jane pic)
відчуваю, Терезка задасть нам жару. мало того, що вона суне все до рота, то тепер її ще всюди повно.
поки сьогодні я готувала обід, ця дама встигла "допомогти" почистити цибулю, паралельно скуштувавши кожну з 4-ох цибулин, і кожна їй не сподобалася, ага.
потім по кілька разів виймала зі смітника цибулиння і під мої оплески вкидала його назад. коли оплески ці ігри набридли, взялася за шкірки картоплі, встигла погризти, поки я відвернулася.
аби не лізла в смітник, дала Терезці печиво, вона розкришила його по підлозі в різних частинах кухні. а я страх як не люблю ходити по крихтах. замітаю. її прийшлося висадити на диванчик біля столу.
стало ясно, що з печивом, то був атвлєкающій маньовр. там вона ледь не перевернула миску з салатом на себе, бо хотіла погризти край миски.
забрала миску. ріжу помідори. у той час Терезка накидала огірків в тостер, залізла в сільницю. по кілька разів витягала і клала назад в миску шматочки огірків...
фух, і на тому фоні я - ганяю колами між баняком, пательнею і столом, поспішаю приготувати обід, щоб швидко пообідати, як тільки Даньо прийде з роботи, бо на вечір нас запросили в гості наші чудові куми Степанові.
врешті ми таки приїхали до них на 45 хвилин пізніше, ніж обіцяли. я вже не пам"ятаю, коли ми востаннє приїжджали кудись вчасно. там ми прекрасно провели час. а повертаючись додому, потрапили під зливу і град, навіть трохи зупинялися, щоб під градом не їхати...

а до чого це я? почала про Терезку. так от. Любчика я могла лишити з купкою іграшок і знала, що за нею я його і знайду. ну максимум він міг на руки попроситися до мене. чи вимагати взяти на руки. голосно. але я знала, що не зайду в кімнату і не знайду дитину обмальовану з ніг до голови зеленкою, котру воно відкопало десь, де ніхто вже сподівався ту зеленку знайти. Терезка ж іще той шилодуп. і знаєте, я тішуся з того. тішуся, що Бог дав нам таку інакшу дитину після Любчика. бо я не матиму спокуси думати, ніби мої діти такі чемні, нікуди ніколи не лізуть, завдяки тому, що я володію якоюсь супер потужною методикою виховання.
мої діти просто різні. як і всі діти. і чудові. як і всі діти :) кожен по-своєму.
oksamytka: (sarah jane pic)
сьогодні підписувала листівки. клеїла марки. заклеювала конверти.


вчора зустрічалася з однокласницею. як добре, коли в житті є такі люди, з котрими хоч і не бачився кілька років, а при зустрічі море спільних тем і взагалі розмова на одній хвилі. в дитинстві ми з Танею жили в сусідніх будинках, разом ходили до/зі школи, разом записалися підпільно в дорослу бібліотеку на паспорт її тата, брали там пригодницькі книжки і читали-читали-читали, а потім говорили-говорили-говорили про прочитане. разом ми мордували нашу вчительку із зарубіжної літератури, вимагаючи в неї нових порад для читання ))) ну, і крім читання в нас завжди було багато спільних тем. дуже рада, що випадково зустріла Таню в неділю в Подолянах і ми домовилися про зустріч.

а сьогодні мала побачення із Наталею [livejournal.com profile] merezhyvo. в Тернополі різко похолодало, я була з Терезкою і мусіла швидко втікати додому, тож ми не дуже наговорилися, але я все одно радію, що побачилися.

а це Терезчин сьогоднішнійлук )
oksamytka: (sarah jane pic)
останні місяці на стіні в нашій кімнаті висить ось ця знимка.


її автор неймовірна талановита фотограф Оксана Тисовська [livejournal.com profile] springfrom. в останній день минулого літа ми їздили в Українку, де Оксанка зробила нам нереально красиву фотосесію. я давно думаю, чому ж я ще не показувала її тут. може, тому, що помилково здається, ніби її і так всі бачили. адже Оксанка виставляла кілька серій з тієї фс у себе в жж, а в нас багато спільних друзів. та все ж, гадаю, дехто побачить ці фотографії вперше. сподіваюся, з цікавістю їх порозглядаєте.

19  )
oksamytka: (sarah jane pic)
у нас триває тиждень зустрічей із прекрасними людьми. перед якоюсь подією, в даному випадку це Великдень і наш від"їзд у Тернопіль, концентрація таких зустрічей виростає в рази. і це тішить дуже! принаймні мене, точно )

сьогодні до нас приїжджала Любочка з дітками.



+3 )
oksamytka: (iosole)


це неправда, що дитинство минає безповоротно. коли народжуються діти, у нас завжди є шанс повернутися в ту чарівну країну. було би бажання.

сьогодні до нас приїжджали дорогі Аня, Денис і Захарчик, всі разом ми вийшли гуляти, і так добре було пірнути трошки в дитинство!
+6 )
oksamytka: (sarah jane pic)
сьогодні в гості приходила моя дорога університетська подруга. не дуже багато в мене друзів, з якими дружу довше 10 років, всіх я дуже-дуже ціную! Мирослава - одна з них.

oksamytka: (sarah jane pic)
отака в мене юна, стильна й чарівна кума! а в Любчика - хресна мама :)

oksamytka: (sarah jane pic)
мені подобається звертатися до людей на ім"я. і взагалі я люблю щирі довірливі стосунки, навіть віртуальні, тому сама схильна скорочувати дистанцію між мною й тими, з ким спілкуюся. от тільки перший крок зробити важко.

а оскільки сьогодні середина моїх перегонів мого проекту, вранці я вручила Даньові камеру, попросила мене сфотографувати й вирішила познайомитися з вами, мої дорогі френди, ближче.

з багатьма з вас ми знайомі не тільки віртуально, але реально, є люди, які займають особливе місце в моєму серці, але є багато таких, кого впізнаю тільки за юзерпіком у френд-стрічці. треба це виправляти!



розкажіть мені про вас! як звати, як любите, щоб до вас зверталися, чи любите мріяти і про що? де вчитеся/працюєте? якого кольору весна? який ваш улюблений фрукт і чи любите ви фрукти? як проводите вільний час? чи вірите в дива, а, може вони з вами стаються? чи пишете листи і чи любите їх отримувати? чи читаєте ви казки? чи любите дивитися на світ через відчинене вікно? чи любите подорожувати? розкажіть, що захочете ;) а після цього, за бажанням, можете задати будь-яке питання мені.
oksamytka: (sarah jane pic)
отакого звіра зліпили сьогодні з Любчиком:


+ )

Profile

oksamytka: (Default)
oksamytka

June 2014

S M T W T F S
1234 567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 22nd, 2017 10:29 pm
Powered by Dreamwidth Studios