oksamytka: (мама)
[personal profile] oksamytka
минулої неділі я сиділа в церкві з Терезкою на колінах і думала, що означає віддати життя за друзів, а ще більше думала, як це спасти від смерті?

2000 років тому дуже неординарний пророк і проповідник з Назарету помер на хресті. через три дні воскрес. ще через 40 днів вознісся на небо. його послідовники рознесли цю звістку по всій планеті. і не просто так, а додали до всього одну суттєву деталь - він помер за всіх нас і за кожного з нас, взяв на себе наші провини, стягнув на себе всі наслідки наших провин і врятував нас від вічної смерті.

я дуже добре пам"ятаю свою першу реальну зустріч з Ісусом. то був фільм "Ісус", переглянутий випадково на дні народженні мого сусіда і дружбана, мені тоді було 7 років. побачене на екрані вразило мене до глибини душі, хоч більшість подій були незрозумілі, а з родини сусіда не було кому того пояснити.

повернувшись додому, я почала розпитувати про Ісуса маму й бабусю: чому його розіп"яли, чому не врятували, чому, чому, чому? рідні як могли пояснювали мені все, та пошук відповіді на ці питання тривав ще довго і напевно привів мене до церкви через кілька років по тому. того літа Ісус був зіркою в нашому дворі. після років атеїстичної пропаганди люди зацікавилися постаттю Христа і говорили, говорили, говорили про Нього так багато і часто, як ніколи до чи після того.

проте я не можу точно згадати момент, коли Ісус перестав бути для мене просто несправедливо страченим, і перетворився на Бога, який помер за мене, за мої гріхи, мою провину. коли прийшла ця свідомість? чи на одній із Хресних доріг? чи після приготування до першого причастя. чи в набагато зрілішому віці? це сталося. після цього було багато сліз, багато визнання власної нікчемності й безпорадності, багато почуття провини.

та поклавши руку на серце, до цієї весни Бог, Який приніс Себе в жертву за мої провини, був ледь вловимим безумно красивим і драматичним Образом. Ісус Живий був присутній у моєму житті завжди. остаточно не вкладалася в голові саме жертва.

й коли минулої неділі я сиділа в храмі з Терезкою на колінах і слухала проповідь, в серце запали слова "ми куплені дорогою ціною". гм-гм-гм. десь я це вже чула, чула зовсім недавно... і тут в умі починають виринати кадри розстрілів на Інститутській. жертва. реальна. видима. коли невинні гинуть за спасіння і визволення багатьох. і навіть тих, кому це спасіння непотрібне, і хто не просив їх спасати. і тих, хто кричав "розпни!", і тих, які кричали "бандити!". і такі знайомі сльози. й провина. я згадала, що відчуття, котрі переповнювали мене в останні дні зими на Майдані, можна було порівняти з відчуттями, що їх переживала щоразу після причастя - відчуття свободи, купленої дорогою ціною.
From:
Anonymous( )Anonymous This account has disabled anonymous posting.
OpenID( )OpenID You can comment on this post while signed in with an account from many other sites, once you have confirmed your email address. Sign in using OpenID.
User
Account name:
Password:
If you don't have an account you can create one now.
Subject:
HTML doesn't work in the subject.

Message:

 
Notice: This account is set to log the IP addresses of everyone who comments.
Links will be displayed as unclickable URLs to help prevent spam.

Profile

oksamytka: (Default)
oksamytka

June 2014

S M T W T F S
1234 567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 25th, 2017 02:34 pm
Powered by Dreamwidth Studios