oksamytka: (мама)
[personal profile] oksamytka
Бог завжди діяв у моєму житті. як не голосно це б звучало, але не пам"ятаю, щоби були моменти, коли я виразно сумнівалася в існуванні Бога.
під час мого навчання в молодших класах, мій тато потрапив у страшну аварію. камаз, за кермом якого він був, уникаючи зіткнення із легківкою, що виїхала на зустрічку, зірвався з траси і покотився в кювет. згодом тато розповідав, останнім його свідомим спогадом були погляд на образ Богородиці і молитва. розтрощена кабіна машини, зруйнована комора селян, а тато відбувся синяком на нозі...
через багато років тато знову став учасником дтп, в якій загинула літня жінка. родичі загиблої, не бажаючи зізнатися в тому, що самі створили аварійну ситуацію на небезпечній ділянці дороги, звинуватили тата. коли на нас раптово обвалилася вся ця ситуація, я ридала безпробудно кілька днів. все це сталося за кілька днів до мого 25-річчя, до наших із Даньом заручин, за 4 місяці до весілля. пам"ятаю, було відчуття, ніби зникла вся радість, ніби хтось вимкнув світло, а ми всі занурилися в якийсь непроглядний морок.
першим моїм поривом було помолитися. знала, що костел Олександра завжди відкритий вдень, поїхала туди. не знаю, скільки часу пробула там. стояла перед фігурою Богородиці, перед якою ми з Даньом завжди молилися про наше спільне щастя, плакала і якось зовсім по-дитячому просила порятунку для тата. розказувала, як він любить свою роботу, який обережний і уважний він водій. з того дня минуло кілька років поки ця історія закінчилася добре для нашої родини. кілька років вимагань грошей, погроз, звинувачень з одного боку, і кілька років молитов і внутрішніх змін з іншого.
на початку було дуже страшно. ми відчували, як різко, раптово змінився наш світ. а потім втягнулися в боротьбу. і після закінчення всі змінилися. мій тато ніколи не був аж надто побожний, вірив-у-душі, хрестик носив, образок мав у машині, як багато водіїв, то певно більше було на рівні забобонів. а після він не просто став молитися щоранку і щовечора й ходити щонеділі до церкви. він повірив. я реально це відчула.
мама навчилася прощенню, покори і довіри. красиві християнські чесноти ввійшли в її життя на рівні щоденної практики. у неї з"явився сильний духовний стержень.
я ж зрозуміла, що випробування - не кінець. це дорога, яка робить нас сильнішими. і якою б важкою вона не була, вона в сотні разів щасливіша за пряму без турбот.
сьогодні під час молитви я ні з того ні з сього розплакалася. страх, непевність, сумніви, переживання-переживання-переживання злущилися з душі. стало легко. відчула, що Бог допускає й веде через ці обставини. і що все це, в чому ми живемо останні місяці, дуже-дуже потрібне нам. мені точно було потрібне, хоч якби 3 місяці тому я мала вибір, я би захотіла іншого... а тепер я щовечора знаходжу час для молитви на вервиці, для якої не знаходила часу й бажання все своє життя. ця молитва була для мене каменем спотикання багато років. носила з собою вервичку, книжечки і буклети, як треба на ній молитися, але "не доходили руки". а тут дійшли! і молитва полилася, перестала бути непрохідними хащами незрозумілостей. усвідомила, в ці 15 хвилин почуваюся, як Петро на горі Тавор, біля якого переобразився Ісус. і хочеться просто бути ТУТ.
я точно знаю, колись ми всі оглянемося, і побачимо, наскільки благодатним був для нас цей час.

Date: 2014-02-13 10:44 pm (UTC)
From: [identity profile] ljublju-marusju.livejournal.com
Я вважаю саме такі потоки, саме такі думки вартими багатьох перепостів, бо вони безцінні, такі думки. Вони надають наснаги і нагадують як дишати. Дякую щиро усім серцєм за цій пост тобі <3

Date: 2014-02-14 10:34 am (UTC)
From: [identity profile] oksamytka.livejournal.com
я просто маю алергію на перепости. а останнім часом їх аж занадто багато. в якийсь момент вже перестаєш сприймати потік чужих переживань, думок, і в тому губиться власний внутрішній діалог з Богом.
дякую за теплі слова!
Edited Date: 2014-02-14 10:34 am (UTC)

Date: 2014-02-13 11:11 pm (UTC)
From: [identity profile] paddyradz.livejournal.com
гарний допис.
не знаю, наскільки треба бути сміливою, аби ось так щиро розповідати про такі глибокі речі, - просто вивішувати фото, рецепти чи описи архітектури значно легше. але мені видається, що саме за такими відвертими речами, ставленням і словами навіть невіруючі перестають сприймати християнство лишень як доктрину - а бачать реальних людей, життя яких пронизане Присутністю Бога.
дякую.

Date: 2014-02-14 10:31 am (UTC)
From: [identity profile] oksamytka.livejournal.com
думаю, все потрібно, і фото, і рецепти. кожен що хоче те і пише, а думок, про те, щоб сподобатися комусь треба чим менше )))
дякую вам за добрі слова.

Date: 2014-02-14 07:55 am (UTC)
From: [identity profile] snigynka.livejournal.com
як прекрасно - це я про вервицю...
а я тупо, ну просто ТУПО забуваю кожного дня о 9 помолитися. то якась торба. хоча мала намір. тре сьогодні будильник поставити!
і взагалі - так воно з боку і виглядає, що у твоєму житті діє Бог. у мене якось не так. але не думай, що я порівнюю. просто по відчуттях. але ото ситуацій, в яких керує Бог і це стає очевидно деякий час по тому, теж є

Date: 2014-02-14 10:30 am (UTC)
From: [identity profile] oksamytka.livejournal.com
я теж не о 9 молюся. з вкладаннями обох спати, просто морально не можу. вирішила, молитися коли можу, але молитися. це краще, ніж нічого.
я так собі думаю, то все молитвами близьких людей, їхніми заслугами я відчуваю цю дію.

Date: 2014-02-14 08:19 am (UTC)
From: [identity profile] skvorychok.livejournal.com
Ох, Оксанко.. Впевнена, що так і буде. Зворушують мене твої роздуми, дуже.


А ще, знаєш, то бу би готовий блог до Кани, навіть за кількістю знаків..)))

Date: 2014-02-14 10:03 am (UTC)
From: [identity profile] oksamytka.livejournal.com
Оксанко, я днями думала про Кану, і про те, що треба брати себе в руки і таки написати блог. але от направду, коли сідаєш писати з думкою, що це для когось, починаєш думати про аудиторію, як це читатиметься, як сприйматиметься. словом, багато зайвих думок. в жж, коли пишеш просто, шо на душу ляже, простіше. тому, якщо вам підійде, то можете забирати. як ні, то я таки спробую щось написати.

Date: 2014-02-15 03:19 am (UTC)
From: [identity profile] vampirynka.livejournal.com
о, мені так само треба написати блог-пост. точніше, 2 штуки... ідеї ніби є, але як подумаю про аудиторію, то важко підібрати щось таке цікаве і потрібне для них. ступор-ступор...

Date: 2014-02-14 08:28 am (UTC)
From: [identity profile] nouralyona.livejournal.com
Запис дуже вчасний, тому що ми зараз на порозі великих випробовувань... Мгг

Date: 2014-02-14 10:04 am (UTC)
From: [identity profile] oksamytka.livejournal.com
нам усім просто треба пройти через це...

Date: 2014-02-14 04:34 pm (UTC)
From: [identity profile] xpywuk.livejournal.com
щиро і влучно!

наснаги і молитви й надалі!

Date: 2014-02-14 05:16 pm (UTC)

Date: 2014-02-14 11:05 pm (UTC)
From: [identity profile] marimarfa.livejournal.com
слава Богу! як чудово й вірно ти написала.

Profile

oksamytka: (Default)
oksamytka

June 2014

S M T W T F S
1234 567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 22nd, 2017 02:55 pm
Powered by Dreamwidth Studios